На сьогодні норма не є незмінним елементом мови. Змінюється суспільство, у якому діє мова, змінюються і змінюють мовні норми. Унормованість є головною ознакою літературної мови, для якої обов'язкова правильність, логічність, чіткість, ясність, чистота та доцільність висловлювання.
Мо́вна но́рма — сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі спілкування. Головні ознаки мовної норми — унормованість, обов'язкова правильність, точність, логічність, чистота і ясність, доступність і доцільність.
(протокол № 2 від 16 жовтня 2019 р.) Н 36 Норми сучасної української літературної мови : методичний посібник / Укладачі: Назаревич Л. Т., Равлів І. П., Федак С.
Нормативність — це визначальна ознака літературної мови, оскільки мовні норми полягають у дотриманні всіх реалій, явищ літературної мови. Вони єдині й обов'язкові для всіх користувачів літературною мовою у всіх сферах суспільного життя: у документообігу, освіті, ЗМІ тощо.
Найвагомішою ознакою мовленнєвої культури є нормативність мовлення — дотримання норм літературної мови, в нашому випадку — сучасної української літературної мови. Норма властива кожній національній літературній мові як необхідна умова її існування.
Мовна норма – сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі спілкування. правильність, точність, логічність, чистотаіясність, доступність і доцільність [1, с. 75].
Зміни правопису української мови – це органічний процес. Вони потрібні як для повернення національних засад формування правописної норми, так і для розвитку усної форми української мови, зокрема звукового мовлення, фонемного рівня мови. Мова – це живий організм, вона не стоїть на …