У російських джерелах етнонім "чуваш" вперше зустрічається в 1508 року. У XVI столітті чуваші увійшли до складу Росії, на початку ХХ століття отримали автономію: з 1920 року Автономна область, з 1925 року – Чуваська Автономна Радянська Соціалістична Республіка.
Батьківщиною тюркських племен і народів є Центральною Азією. Вчені вважають, що найдавніші пращури чувашів — огурські (болгарські) та суварські (сабірські) племена — у давнину жили на території між Тянь-Шанем та Алтаєм, у басейні верхнього Іртиша.
— С. 77. Найраніша літописна згадка чувашів до теперішнього часу виявлено під 1521 роком у Друкарському літописі, складеному в XVI столітті.
За антропологічним типом у чувашів зустрічаються як європеоїдні, так і монголоїдні елементи, тому вчені відносять їх до змішаної уральської расі. Мова. Чуваська мова представляє алтайсько-тюркську гілку булгарської групи.