Слов'янська писемність була створена у 9 столітті, у 863 році. Створена Кирилом і Мефодієм абетка отримала назву «кирилиця» на честь Кирила.
Пробувши в Моравії до 866 року, Кирило та Мефодій організували незалежну від німецького єпископату слов'янську церкву та переклали частину богослужбових текстів на слов'янська мова, що існувала в Моравії, розробивши для цієї мети спеціальну алфавіт, названий ними глаголицею.
885 рр.) Кирило та Мефодій – просвітителі слов'ян, творці слов'янської абетки. Вони були братами, народилися і виросли у візантійському місті Солунь (сучасні Фессалоніки), на околицях цього міста на той час проживало численне слов'янське населення, тому вже з дитинства їм був відомий один з слов'янських мов.