Настій (лат. Infusum) – недозована рідка лікарська форма, що є водним вилученням з лікарської рослинної сировини або водний розчин, спеціально приготований для цієї мети, призначена для внутрішнього або зовнішнього застосування.
Відвар (арх. декокт лат. decóctum) – недозована рідка лікарська форма, що є водним вилученням з рослинної сировини, спеціально приготована для цієї мети, призначена для внутрішнього або зовнішнього застосування. У широкому значенні – корінний синонім слова бульйон.
Настої і відвари одержують шляхом водного екстрагування частин рослини. Настої готують переважно із квіток, листя, трав; відвари – З ягід, коренів, кори.
Для отримання настою суху сировину необхідно залити водою у вищезгаданій пропорції, ємність поставити на водяну баню і нагрівати на ній протягом 12 – 15 хвилин. Після чого зняти з водяної лазні та наполягати суміш ще 45 хвилин при кімнатній температурі. Потім процідити отриманий настій через 2-3 шари марлі.