“Похоронний марш” Шопена – один із найвідоміших творів цього жанру, який у перекладенні для оркестру часто виконують під час похорону. Одна з “пісень без слів” Ф. Мендельсона (№ 3, op. 62) також являє собою траурний марш і часто звучить на похоронах, хоча поширена її назва, “Trauermarsch” не належить композитору.
Траурний марш Шопена давно став частиною похоронної процесії. Як ритуальна музика він уперше прозвучав 1849 року на похороні свого автора. До смерті Шопена марш звучав тільки на концертах, як третя частина Другої фортепіанної сонати сі-бемоль мінор.
До речі про Шопена. Похоронний марш, який у наш час вважається офіційною траурною музикою в чи не більшості країн світу, був написаний 1839 року і був лише третьою частиною сонати для фортепіано №2 си-бемоль мінор. Саме Фідерік Шопен і став першою людиною, похованою під цю музику.
“Похоронний марш” Шопена став невід’ємною частиною похоронної культури, потужно увібравшись у свідомість, як велична музика, де кожна нота просякнута світовою скорботою.