Полісемія (від грец. πολυσημεία — «багатозначність») — багатозначність, багатоваріантність, тобто наявність у слова (одиниці мови, терміна) двох і більше значень, історично обумовлених або взаємопов'язаних за змістом та походженням. У сучасному мовознавстві виділяють граматичну та лексичну полісемії.
Приклади багатозначних слів: ключ (джерело, гайковий, дверний), ручка (ручка дитини, авторучка, ручка дверей), голка (хвоїнка, швейна), машина (автомобіль, пральна), кисть (горобини, пензель, якою фарбують, кисть руки), свіжий ( хліб, журнал, вітер), золоте (серце, обручка, спів), коса (дівоча, знаряддя праці, піщана), …
Багатозначність слова (полісемія) – це властивість слова мати два і більше значень. У багатозначного слова є пряме та переносне значення. Пряме значення слова є основним, воно не обумовлено контекстом і, як правило, стилістично нейтрально: йде людина.
слова, що мають два і більше лексичних значень, пов'язаних за подібністю або суміжністю, називаються багатозначними: сіль – приправа, нота, хімічна сполука, монета; переносне значення: гострота, особливий зміст, яскравість; та багато інших значень має це слово.