Однією з клінічних ознак агонії є термінальне (агональне) дихання з характерними нечастими короткими, глибокими судомними дихальними рухами, іноді за участю кістякових м'язів. Дихальні рухи можуть бути і слабкими, низької амплітуди.
Клінічні прояви агонії характеризуються пригніченням життєво важливих функцій організму, обумовлених вираженою гіпоксією. Зникає больова чутливість, спостерігається втрата свідомості, розширення зіниць, згасання реакції зіниць на світло, зникають рогівковий, сухожилкові та шкірні рефлекси.
Аго́нія (грец. ἀγωνία — боротьба) — сукупність останніх передсмертних проявів життєвих функцій. Ознаки: порушення дихання, затьмарення свідомості, різкий занепад серцевої діяльності тощо. Агонія може тривати від кількох хвилин до кількох годин.
Агонії, зазвичай, передують передагональні симптоми і вона може тривати від кількох до кількох десятків годин (якщо немає раптової смерті, напр., через крововилив або емболію легеневої артерії).
Ознаки клінічної смерті:
- відсутність пульсації над магістральними артеріями;
- стійке розширення зіниць з відсутністю фотореакції;
- відсутність самостійного дихання.
- зміна забарвлення шкіри (землисто-сіра, синюшна), її мармуровість;
- непритомність;
- відсутність рефлексів та втрата м'язового тонусу.
Смертельний тиск у людини приблизно 260/100.
Агонія (грец. αγωνια — боротьба) — сукупність останніх проявів життєвих функцій, стан / синдром, що безпосередньо передує смерті. Під час агонії глибоко порушується діяльність вищих відділів головного мозку, затьмарюється свідомість, згасає діяльність усіх органів чуття, різко падає серцева діяльність. Закінчується агонія з останнім ударом серця.