Абсолютною похибкою даного вимірювання x називається різниця між її виміряним значенням хi та істинним значенням цієї величини: Δхі =хі – х.
Абсолютна похибка суми або різниці фізичних величин дорівнює сумі абсолютних похибок цих величин. Відносна похибка добутку або відношення фізичних величин дорівнює сумі відносних похибок цих величин.
Похибка вимірювань дорівнює половині ціни поділки шкали вимірювального приладу. Під час запису величин, з урахуванням похибки, необхідно користуватися формулою: A = a ± Δ a , де A — величина, що вимірюється, a — результат вимірювань, Δ a — похибка вимірювань ( Δ — грецька буква «дельта»).
Користуючись класом точності (γпривед) можна знайти найбільшу абсолютну похибку вимірювання (ΔА)макс в будь-якій точці шкали. (ΔА)макс = ± (γпривед·Акінц)/100 (3). Де Акінц – кінцева поділка шкали приладу.
Випадкові похибки можна виявити шляхом проведення повторних вимірювань, оскільки вони призводять до мінливості їх результатів. В окрему групу слід виділити надмірні похибки. Надмірна похибка – похибка вимірювання, яка істотно перевищує очікувану за даних умов похибку.
Абсолютна похибка вимірювання — абсолютна різниця між результатом вимірювання та істинним значенням вимірюваної величини. Розмірність абсолютної похибки є такою ж, як і у вимірюваної величини.
Абсолютна похибка — це показник того, наскільки «віддалено» вимірювання від справжнього значення, або вказівка на невизначеність у вимірюванні. Наприклад, якщо ви вимірюєте ширину книги за допомогою лінійки з міліметровими позначками, найкраще, що ви можете …