У лісі зустрів спочатку заєць, який сказав: “Колобок, колобок, я тебе з’їм!”. Але колобок запропонував “Не їж мене, я тобі пісеньку заспіваю”, – заспівав зайчику пісеньку про те, як його спекла стара баба і як він утік від бабусі й дідуся. І далі покотився лісом. Дорогою він побачив вовка і ведмедя.
Одного разу старий попросив бабусю спекти йому колобок (круглий хліб). Борошно у старих скінчилося. Баба змела залишки, замісила їх на сметані, спекла колобок і поставила на віконце вистигати. Колобок полежав трохи, потім раптом ожив, зіскочив з вікна, викотився з хати і покотився за ворота.
Казка про колобка не має якогось певного автора, це російська народна казка про те, як стара спекла з тіста колобок, він ожив і покотився спочатку від них, потім від зайця, вовка й ведмедя, які зустрілися по дорозі.