Індоєвропейська мовна сім'я, її прабатьківщина. Сьогодні найбільш поширеними окремими мовами є англійська, гіндустані, іспанська, бенгалі, французька, російська, португальська, німецька, перська і пенджабі, на кожній з яких розмовляють понад 100 млн осіб.
За оцінкою Ethnologue, існує близько 445 живих індоєвропейських мов, з яких понад дві третини (313) належать до індоіранської гілки. Всі індоєвропейські мови походять від єдиної доісторичної мови — праіндоєвропейської мови, якою розмовляли колись в епоху неоліту.
До індоєвропейської сім'ї включено 12 груп: індійська, романська, германська, слов'янська, іранська, грецька, кельтська, албанська, вірменська, балтійська, анатолійська і тохарська група. Найбільша група індоєвропейських мов – це індійські мови: 96 мовами розмовляє понад 770 млн людей.
Індоєвропейська мовна сім'я поділяється на 10 мовних груп (індоарійська, романська, германська, слов'янська та інші), що об'єднують близько 100 різних мов, якими розмовляє 44,8 % населення світу.
Індоєвропейська родина Індоєвропейські мови поширені як у Європі, так і в Азії.
Конституція Швейцарії, що нині є федеративною державою і складається з 26 кантонів, виокремлює чотири мови – німецьку, французьку, італійську та ретороманську – як національні й три – німецьку, французьку та італійську – як офіційні.
Індоєвропе́йські мо́ви — найпоширеніша родина споріднених мов родом із Західної та Південної Євразії, які вважаються нащадками праіндоєвропейської. Представлена на всіх населених континентах Землі, число носіїв перевищує 2,5 млрд. За гіпотезами деяких сучасних лінгвістів, є частиною …