Після падіння держави Ляо в 1125 році наймани заснували власну державу. У 1143 їх правителем став Інанч-Більге-Буку хан. Держава найманів займала землі на захід від кереїтів (кит. «західні цзуби»), на Алтаї, у Західній Монголії та Східному Казахстані.
Традиційно вважається, що наймані у складі казахів є нащадками середньовічних найманів. За іншою версією наймані – Це частина кара-китаїв, що відкололися, – монгольського племені, яке переселилося в Казахстан в 1125 році. Відповідно до третьої версії наймані – Це нащадки тюркського племені сегіз-огуз.
Найманське ханство – державне утворення племені найман, що склалося в XII столітті внаслідок падіння імперії Ляо. Займало землі на захід від кереїтів на Алтаї, у Західній Монголії та Східному Казахстані.
На їхню думку, "Найман» по-монгольськи означає «вісім» і тому наймані походять від восьми племен монголомовних киданів. По суті, це «числове» є єдиною прив'язкою найманів до монголів.