Для аналізу використовують самоклейні тест-смужки, просочені реактивами. Смужку треба наклеїти в приміщенні, не вище людського зросту. Тест-смужка поглинає ртуть із повітря, після чого токсична речовина вступає в реакцію з реагентами, а смужка змінює (не змінює) колір.
Найкраще кульки ртуті збираються спринцівкою. Також з успіхом застосовується скотч, лейкопластир, невеликі паперові серветки, які попередньо промокнули в соняшниковій олії, а також мокрі газети. Краплі ртуті потрібно скачувати на паперовий аркуш, використовуючи папір або м’який пензлик.
Єдино правильна відповідь на питання, що робити, якщо розбився градусник і ртуть не знайшли, полягає у зверненні до фахівців із демеркуризації.