αἴσθησις — «почуття, чуттєве сприйняття») — філософське вчення про сутність і форми прекрасного в художній творчості, в природі та в житті, про мистецтво як особливу форму суспільної свідомості.
Естетика (від грец. aisthetikos – "чуттєвий", "чуттєвий") – це наука про смак і красу. У філософії естетика вивчає те, як людина за допомогою творчості переживає реальність і пізнає її, що викликає у неї почуття задоволення та блаженства, а також почуття єднання зі світом чи Богом.
ЕСТЕТИКА – Наука про чуттєве пізнання, що осягає і створює прекрасне і що виражається в образах мистецтва. Поняття «естетика» ввів у науковий побут у середині 18 ст. німецький філософ-просвітитель Олександр Готліб Баумгартен (Естетика, 1750).